НУШ

Концепція НУШ

 «Нова українська школа»

Сучасний учень заучує матеріал, щоб скласти екзамен і забути його. Тому в українському суспільстві виникла потреба змінити підходи до навчання молодого покоління.  Концепція «Нової української школи» — це свого роду програма нововведень до середньої освіти у державі, яка має за мету змінити підхід вчителів до навчання учнів, а з самих дітей зробити не стільки «знаючих», скільки «думаючих» громадян.

Мета Концепції «Нової української школи»:

• розвиток дитини відповідно до її вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб,
• формування загальнолюдських цінностей,
• підтримка життєвого оптимізму,
• розвиток самостійності,
• плекання творчості й допитливості.

Навчання починатиметься, як правило з 6 років. Діти з особливими потребами зможуть вступати до школи у віці фізичної готовності. Тривалість перебування в початковій школі таких дітей можна буде подовжити з доповненням корекційно-розвивального складника. Навчання буде організовано за єдиним стандартом без запровадження предметів із поглибленим рівнем (не буде відбору).

Стандарт нової української школи передбачає:

• поділ початкової освіти на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи;
  • Перший цикл початкової освіти допоможе учневі звикнути до шкільного життя.
  • Навчальний матеріал буде інтегровано в змісті споріднених предметів або введено до складу предметів у вигляді модулів.
  • Обсяг домашніх завдань буде обмежено.
  • У першому циклі (1–2 класи) буде переважати ігрова діяльність, у другому циклі (3–4 класи) буде формуватися почуття відповідальності та самостійності.
• загальні та конкретні очікувані результати навчання (частина предметів у другому циклі передбачатиме оцінювання. Державна підсумкова атестація здобувачів початкової освіти буде здійснюватися лише для моніторингу освітньої діяльності закладів.);
• проведення динамічної перерви між другою і третьою академічними годинами у вигляді рухливих ігор, іншої фізичної активності дітей;
• 20 % резервного часу у навчальних програмах з усіх предметів і курсів, який учитель може використовувати на свій розсуд;
• наприкінці кожної чверті корекційно-рефлексійний тиждень для подолання розбіжностей у навчальних досягненнях учнів;
• вибір змісту і форм організації навчально-пізнавальної практики навчальний заклад визначає самостійно.

Кожна освітня галузь буде мати свій індекс у таблиці державних вимог до обов’язкових результатів навчання. Наприклад: математична (МАО), природнича (ПРО), мовно-літературна (МОВ) та ін.

Навчальні предмети і курси:

• Українська мова
• Математика
• «Я досліджую світ» (інтегрований курс)
• Іноземна мова
• Мистецтво
• Фізична культура

Навчальні програми предметів або курсів створюють учителі – самостійно або об’єднавшись у спільноти/ мережі, на основі безпосередньо Стандарту початкової освіти або за зразком Модельної навчальної програми:

• Розробляється експертною спільнотою, затверджується МОН.
• Містить підходи до інтеграції та впорядкування змісту навчальних предметів або ж курсів відповідно до КОРів (конкретних очікуваних результатів), а також види навчальної діяльності та засоби оцінювання досягнень учнів.
• Це – зразок, за яким вчителі створюють свої навчальні програми. Модельна програма наразі створюється вчителями-практиками, які готуються до пілотування Стандарту.

Що повинен вміти робити вчитель, щоб якісно організувати навчально-виховний процес за новим Державним стандартом початкової загальної освіти?

1. Знати і розуміти вимоги Державного стандарту початкової загальної освіти.
2. Опрацювати і використовувати на практиці методики, які дозволяють реалізувати інтегрований, діяльнісний та компетентнісний підходи.
3. Уміти складати власну навчальну програму, якісно заповнювати резервні години типових навчальних програм.
4. Створювати комфортне освітнє середовище для учнів класу  та ефективно його застосовувати.

«Я досліджую світ» (інтегрований курс)

Інтегроване навчання засновано на комплексному підході. Навчання розглядається через призму цілісної  картини світу, а не ділиться на окремі дисципліни.

• Упродовж навчального року можна опрацювати з учнями 35 тем (за кількістю навчальних тижнів).
• Виконуючи цікаві завдання та вправи,  діти не лише опанують програмовий матеріал, а й розширюють свої уявлення про різні сфери життєдіяльності людини.
• Такий підхід сприятиме розвитку аналітичних та синтетичних мисленнєвих навичок школярів і формуванню в них більш цілісного уявлення про світ.
• Кожен день варто присвятити розкриттю певної мікротеми у межах загальної теми тижня. Залежно від рівня навчальних можливостей учнів класу, матеріально-технічного і методичного забезпечення школи та її бібліотечних фондів роботу можна спланувати по-різному.

Тема першого тижня розкривається через мікротеми:

• 1-ий день –  Знайомтесь – це я! (Чому кожний з нас неповторний?)
• 2-ий день –  Однокласники, нумо дружити   (Як слід взаємодіяти, щоб здружитись?)
• 3-ій день –  Наша класна кімната (За яких умов мені, як школяреві, буде комфортно?)
• 4-ий день –  Конституція класу  (Яких правил дотримуватись, щоб підтримувати дружні/товариські стосунки з однокласникам?)
• 5-ий день –  Ми – частина шкільної сім’ї (З ким ми взаємодіємо як школярі?)

Передбачається, що першокласники отримають інтегрований підручник у декількох частинах (1 на місяць), сторінки якого будуть відображати зміст певних мікротем інтегрованих навчальних днів у межах загальної теми тижня. Планується забезпечити учнів навчальним зошитом, як логічним доповненням до інтегрованого підручника, а також робочими зошитами (збірниками завдань і вправ) з навчання грамоти та математики.